Особливості вровадження НУШ – це не просто реформа,це виклик українським традиційним методам виховання. Адже в народі кажуть: «Люби як душу- тряси як грушу» .
Виклик для батьків, вчителів , але не для дітей. Вони готові до змін: безпосередні,рішучі, кмітливі. Їх навіть чомучками назвати складно. На всі питання відповідають : «я знаю», «бачив», «дивився в інтернеті».
Навіть є унікальні індиго…ЧИТАТИ НАВЧИЛИСЯ самі, без допомоги батьків, вчителів, лише завдяки ранньому освоєнню комп’ютера, гаджетів. Питання стоїть не в тому, чи хочемо ми змін, чи досягне успіху експеримент НУШ. Питання в тому – або ми рухаємось з дітьми вперед , в майбутнє , або вони рухаються без нас. Тому ми , вчителі повинні стати дружнім супроводом, що коректно , ненав’язливо показуватиме шляхи , можливості до самовдосконалення та самореалізації. Кінцевий результат – це особистість, готова до свідомого життєвого вибору та здатна на ризик та інновації.
Звичайно вся вчительська громада , на чолі із Лілією Гриневич, заздалегідь, тобто цілий рік, готувались до впровадження НУШ. Пілотні школи, як першопрохідці, стартували за модельними програмами. Ми пройшли курси перепідготовки при обласних центрах післядипломної освіти, отримали сертифікати після онлайн-курсів на платформі ЕДера , на місцях проведені тренінги. Освітня адаптаційна програма при школі дала змогу запрацювати педагогіці партнерства з батьками. Діти відвідували школу, знайомились із майбутніми класними керівниками.
Також нам , вчителям, дали змогу обирати посібники, підручники , тобто процес децентралізації розпочався. Саме головне! За 27 років незалежності України, держава вперше в такій мірі профінансувала освіту!!! Тому ми маємо скористатися такими можливостями. Пройде реформа, розумне приживеться, а зайве відкинеться. І ми з вами вибудуємо нову сучасну українську школу! На допомогу прийде досвід , інтуїція: «очам страшно , а руки зроблять». Інколи навіть досвід , звички заважають. Так і хочеться зупинити творчий безлад. Але розумієш,що авторитарні методи вже не діють, треба домовлятись, мотивувати.
Саме ранкові зустрічі сприяють створенню в класі позитивного настрою та позитивної поведінки, мотивації до навчання , формуванню цілісного колективу, навичок спілкування.
На початку адаптаційного періоду куточок « Мій настрій» відігравав важливу роль індикатора тривожності деяких учнів .
Під час вирішення конфліктних ситуацій допомагає «Коло вибору». Ми з дітьми розробили систему знаків-символів: «стоп» « домовся» , «обговори» , «камінь, ножиці, папір».
Щоденні новини ведуть телеведучі. Де висвітлюють тему тижня, дня, обговорюємо основні події, навіть погоду. Наприкінці кожного модельного тижня підбиваємо підсумки , створюємо колективні роботи. У перші місяці важливо опиратися на дошкільні надбання дітей, щоб вони почувалися впевненіше. Тому початкові теми інтегрованого курсу пов’язуємо із поняттями, сформованими у дитсадку,адже дошкільні установи не перший рік навчають за модельними програмами.
Ми НУШівці помітні у школі, повсякчас досліджуємо, спостерігаємо, багато рухаємось. З точки зору консервативної педагогіки , урок немає організованого вигляду. Але є результати:учні не мають часу конфліктувати. Дуже багато справ:настільні ігри, лего,екскурсії, ранкові зустрічі. Впроваджуємо нові навчальні вправи « Щоденні 5»-читання для себе, для друзів, друкування листів, малюнкове письмо.
Учні 1 класу стали читачами бібліотеки, причому щоперерви залюбки відвідують, роздивляються, що дуже важливо на початковому етапі: привити інтерес до читання. Відчувається висока інтенсивність навчання,насиченість уроків ігровими , діяльнісними видами вправ. Група подовженого дня підсилює систему модельного навчання. Планування здійснюється не відокремлено, а за модельними тижнями , виконуючи виховну та розвивальну функцію.
З якими проблемами зіткнулися? Можливо це стосується не всіх, але першою проблемою для мене стала велика наповнюваність класу (30 учнів). Неможливо в класі створити всі навчальні осередки,провести ранкове коло, рутини переміщення під час уроку даються важко. Тому у нашій школі ведеться робота по створенню кімнати відпочинку . Наступна проблема, навіть можна сказати випробування: Насамперед , любий експеримент повинен мати тривалий період практичного спостереження, стажування, мати реальний результат і лише потім впроваджуватися. Наша реформа має короткий термін впровадження,лише рік .Ми орієнтуємось на очікувані результати .Тому в деякій мірі відчуваєш себе студентом: курси пройшла, теорію знаю, сертифікат отримала, а практичним діям приходиться навчатися разом із дітьми.
ЗАУВАЖУ! Дуже велику відповідальність покладено на самого педагога. Саме від його особистості , бажання змінюватися залежить результати НУШ. Тому добре розумію , що сьогодні недопрацювати неможливо. Потрібно бути сучасним, медіаграмотним , унівесальним педагогом. Бажаю всім,щоб виконувався третій ключовий компонент із формули НУШ, записаний у пораднику вчителя:будьте умотивованим вчителем, який має свободу творчості!!!
Класний керівник 1-В класу Бершадської ЗОШ І- ІІІ ступенів №3
Наталія Борисівна Нечитайло