Загальношкільний захід “І пам’ять гострим болем озоветься”

Згадайте нас – бо ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам'ятний День жертв голодомору і політичних репресій в Україні.Сьогодні поширена думка, що говорити про Голодомор – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. А що ми там знайдемо? Ми повинні дивитися в завтрашній день, а не озиратися назад.Озиратися на минуле треба кожному. Людина живе не в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому.

Саме тому, з нагоди відзначення пам'ятної для українського народу дати, в нашій школі учнями 8 – В класу (класний керівник Нікітчук Л.П.) було проведено загальношкільний захід "І пам’ять гострим болем озоветься".Головною метою проведення виховного заходу було збереження пам'яті про трагічні сторінки історії нашої держави.Учні школи переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались.Символічним став танець із свічками під музичний супровід пісень «Свіча» та  «Молитва», підготовлений музичним керівником Омельченко К.В.Надзвичайно чуттєвим було декламування тематичної поезії у виконанні восьмикласників Манченка І., Комаріди Н., Мохнатчук А., Трохименка М. та ін.Діти закликали до найважливішого – пам'яті. Адже пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво – чорним кольором. Однією із них був Голодомор 1932 – 1933 р.р., який випав на долю народу найродючішої й найбагатшої землі – України. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

WP_20171128_14_54_51_Pro

Коментуйте

Ваш email Не буде опубліковано!

*